Сучасна школа- шлях до відкриттів

Коли вчитель стає на шлях відкриттів? Чому він відчуває потяг до всього «інноваційного»? Зовсім не тому, що він вважає усі надбання педагогічної думки застарілими. Навпаки, саме досліджуючи педагогічну спадщину, ми знаходимо підґрунтя для реорганізації загально визнаної педагогічної технології. Так гуманістичні теорії Григорія Сковороди та Софії Русової, організаційні засади Школи Френе, методика Дальтон-плану, метод проектів Дьюї, дидактич­на технологія О. А. Бударного, система розвиваючого навчання Ельконіна – Давидова, комунарська методика Макаренка – Іванова тощо спонукають до дій, пошуків більш ефективних шляхів розв’язання педагогічних завдань.
У контексті життєтворчої педагогіки доцільним є підхід, за яким навчання розглядається не лише як придбання знань про світ, а, у першу чергу, як опанування способами пізнання цього світу, опанування різноманітними особистісними ресурсами. При цьому вимагається відмовитися від спілкування-повчання, наставляння і прагнути до спілкування-діалогу і поради. У ході розбудови інноваційної освітньо-реабілітаційної системи педагоги намагаються вирішити питання максимального підвищення суб’єктності навчального процесу за рахунок запровадження проективно-рефлексивної технології, яка ґрунтується на прогностично-дедуктивному методі побудови діяльності та задіянні механізму рефлексії пізнавальної активності; успішність у навчанні відслідковується при цьому за допомогою експертно-рейтингової системи оцінювання індивідуального рівня пізнавальних досягнень.Принципи побудови інноваційного навчально-виховного процессу:- Системоутворювальною метою педагогічного процесу постає особистість, здатна до життєтворчості;
- Дитина є суб’єктом життя і має бути відповідальною за своє навчання і власний саморозвиток;- Досягти мети можна лише у разі відмови від задачі формувати особистість дитини. На зміну їй повинно постати завдання створення умов для розвитку життєвої компетентності дитини.
Ознаки інноваційного навчального процессу:1. Орієнтація не на накопичення знань будь-якою ціною, а на збудження інтересу до набуття знань.
2. Основна увага приділяється розвивальному аспекту навчання на противагу перевантаження учнів фактичним матеріалом.
Так завдяки переходу від педагогіки інформативно-репродуктивної до педагогіки діяльнісно-рефлексивної школа стає життям.